Підбито підсумки міжнародного проєкту Erasmus+ Jean Monnet Module

2-3 липня 2026 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики», що стала підсумковим заходом трирічної реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ Jean Monnet Module. Конференція об’єднала українських та зарубіжних дослідників, викладачів, аспірантів і студентів для обговорення актуальних питань історичної пам’яті, європейської інтеграції та сучасних міграційних процесів.

З привітальним словом до учасників звернулись перший проректор, проректор з навчальної роботи Наталія Бовсунjвська, та декан факультету історії, права та публічного управління Олександр Жуковський. Керівниця проєкту, Вікторія Венгерська, підбила підсумки трирічної роботи команди. За цей час у межах проєкту було розроблено й упроваджено три навчальні курси для різних рівнів вищої освіти, проведено літню школу, кілька етапів підвищення кваліфікації вчителів, міжнародні круглі столи, підготовлено навчальний посібник, тематичний випуск журналу «Інтермарум: історія, політика, культура», опубліковано наукові та науково-популярні праці, а також започатковано нові студентські й аспірантські дослідження. Особливу увагу було приділено тому, як результати проєкту інтегруються у навчальний процес та сприяють розвитку європейських студій в Україні.

Важливим елементом пленарного засідання стало представлення досвіду реалізації проєктів Jean Monnet в інших українських університетах. Свої напрацювання презентували представники Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара та Сумського державного університету, які поділилися практиками впровадження європейських студій, особливостями виконання проєктів та їх впливом на освітній процес.

Однією з центральних подій першого дня стала ювілейна панель до 120-річчя Єжи Ґедройця «Спадщина Єжи Ґедройця і сучасна Європа», яка зібрала провідних українських і польських дослідників. Модератором панелі виступив академік Юрій Шаповал, який окреслив значення інтелектуальної спадщини редактора паризької «Культури» для сучасного осмислення українсько-польських відносин та європейської політики пам’яті.

До дискусії долучилися польські науковці — професор Роман Висоцький (Університет Марії Кюрі-Склодовської, Люблін) та професор Ігор Коньколевський, директор Берлінського центру історичних досліджень Польської академії наук, доктор Олександр Аврамчук (Варшавський ун-т). У своїх виступах вони звернулися до сучасного значення ідей Єжи Ґедройця, польсько-українського інтелектуального діалогу та нових дослідницьких проєктів, присвячених спадщині паризької «Культури». Українські дослідники представили нові підходи до вивчення постаті Ґедройця, його взаємин з українськими інтелектуалами, впливу на українсько-польський діалог та актуальності його геополітичних прогнозів для сучасної Європи.

У межах конференції також відбулася презентація архівної виставки «Чорнобильська катастрофа в історичній пам’яті України та Європи: документи, долі, міграційні виклики», підготовленої Державним архівом Житомирської області (директор — Ігор Слобожан та головний спеціаліст Олександра Горпинич), та двотомного видання «Мемуари революції: Волинь-Житомирщина у визвольній боротьбі, 1917–1922» (упорядник Антон Сичевський).

Другий день конференції був присвячений питанням міграцій та презентаціям напрацювань молодих дослідників. Також демонструвались фінальні результати проєкту та відбувся практичний семінар «Історична пам’ять у полікультурному просторі міста: між локальним і європейським (кейс Житомира)». Учасники відвідали ключові місця пам’яті Житомира та області — ставку Генріха Гіммлера «Hegewald», Німецький військовий цвинтар, Єврейське кладовище, Меморіал жертвам політичних репресій та Музей космонавтики імені Сергія Корольова. Саме безпосереднє знайомство з простором пам’яті стало логічним продовженням академічних дискусій про європейські практики осмислення складного минулого.

Конференція підтвердила, що міжнародні проєкти Erasmus+ Jean Monnet є не лише платформою для розвитку сучасних освітніх програм, а й важливим майданчиком для формування міжнародних академічних партнерств, розвитку українсько-польського діалогу та інтеграції української гуманітаристики до європейського наукового простору.

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Факультет історії, права та публічного управління

Кафедра історії України

у співпраці з

Житомирською обласною державною (військовою) адміністрацією

Державним архівом Житомирської області

Університетом Ігнатіанум (Польща)

Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

Дніпровським національним університетом ім. Олеся Гончара

Вінницьким державним педагогічним університетом імені Михайла Коцюбинського

Сумським державним університетом

Програма

Міжнародної наукової конференції

«ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА УКРАЇНА: ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА МІГРАЦІЙНІ ВИКЛИКИ»

(у межах реалізації Міжнародного проєкту Еразмус+ Жан Моне Модуль)

за фінансової підтримки Європейського Союзу

2–3 липня 2026 р.

конференц-зал Житомирського державного університету

імені Івана Франка

початок 10.00

https://us05web.zoom.us/j/81865491671?pwd=a0FMeW5nWTRuVmtPeVBMSXY0Q2xWZz09

Організаційний комітет конференції:

Галина Киричук – доктор біологічних наук, професор, ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка

Юрій Шаповал – доктор історичних наук, професор,  заслужений діяч науки і техніки України, академік Української Академії політичних наук, академік Академії наук вищої школи України, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Олександр Жуковський – кандидат історичних наук, доцент, декан факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка

Вікторія Венгерська – доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка, керівник проєкту.

Сергій Стельникович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

Ольга Білобровець – доктор історичних наук, професор,  професор кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

Іван Ковальчук – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

Олександр Максимов – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

Антон Сичевський – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

РЕГЛАМЕНТ ВИСТУПІВ:

Доповіді пленарно/презентаційні – до 15 хв.

Доповіді панельні – до 10 хв.

Виступи в обговоренні – до 5 хв.

РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ

Міжнародної наукової конференції «ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ ТА УКРАЇНА: ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА МІГРАЦІЙНІ ВИКЛИКИ»

2 липня 2026 р. – змішаний формат роботи (очний і дистанційний).

Zoom адреса https://us05web.zoom.us/j/81865491671?pwd=a0FMeW5nWTRuVmtPeVBMSXY0Q2xWZz09

09.30–09.55 – реєстрація учасників.

10.00–11.30 – відкриття конференції, виступи та презентації.

Дистанційні учасники заходять до zoom-конференції за посиланням, вказаним у програмі.

Для очних учасників місце проведення – м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40. Центральний корпус Житомирського державного університету ім. Івана Франка 

11.30–11.50 – перерва на каву

11.50–13.50 – Ювілейна панель, присвячена Є. Ґедройцю

13.50–14.35 – перерва на обід

14.35–16 00 – робота в панелях

16.00–16.15 – перерва на каву

16.15–18.15 – робота в панелях

Дистанційні учасники заходять до zoom-конференції за посиланнями для своїх панелей, вказаних у програмі.

Для очних учасників місце проведення панельних засідань – м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40. Центральний корпус, конференц-зала університету (другий поверх центрального корпусу),  факультет історії, права та публічного управління.

3 липня 2026 р. – дистанційна робота конференції (панелі 5, 6, 7).

9.00–10.30 – робота у панелях.

10.30–10.45 – перерва на каву

10.45–12.45 – Круглий стіл «Європейська інтеграція в академічному вимірі: українські дослідження, міжнародні проєкти та презентація результатів роботи кафедри».

13.00–14.00 – перерва.

14.00–16.00 – Семінар-практикум «Історична пам’ять у полікультурному просторі міста: між локальним і європейським (кейс Житомира)».

16.10–17.00 – підведення підсумків конференції.

РЕГЛАМЕНТ ВИСТУПІВ:

Доповіді пленарні – до 15 хв. Доповіді панельні – до 12 хв.

Відкриття роботи/Пленарне:

Галина Киричук – доктор біологічних наук, професор, ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Вікторія Венгерська – доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України, керівниця проєкту «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» (у межах реалізації проєкту Еразмус + Модуль Жана Моне).

Олександр Жуковський – кандидат історичних наук, доцент, декан факультету історії права та публічного управління.

Венгер Альберт – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Сучасні дослідження з німецької історії та дослідження українсько – німецьких історичних зв’язків у контексті реалізації проєктів Жана Моне у Дніпровському національному університеті імені Олесі Гончара.

Завгородня Владислава – кандидат юридичних наук, доцент, завідувачка кафедри міжнародного, європейського права та порівняльного правознавства СумДУ.

Проєкти Жана Моне в Сумському державному університеті: досвід реалізації та звітування на прикладі модулів і кафедри.

Презентація виставки Державного архіву Житомирської області «Чорнобильська катастрофа в історичній пам’яті України та Європи: документи, долі, міграційні виклики». Ігор Слобожан – доктор філософії (PhD) (з історії), директор Державного архіву Житомирської області. Олександра Горпинич – головний спеціаліст відділу використання інформації документів Національного архівного фонду. Державний архів Житомирської області.

Антон Сичевський – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Презентація двотомного видання «Мемуари революції: Волинь-Житомирщина у визвольній боротьбі, 1917–1922».

Ювілейна панель до 120-річчя Єжи Ґедройця

«Спадщина Єжі Ґедройця і сучасна Європа»

(11.50-13.50)

Модератор: Юрій Шаповал – доктор історичних наук, професор,  заслужений діяч науки і техніки України, академік Української Академії політичних наук, академік Академії наук вищої школи України, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса (Київ, Україна).

Roman Wysocki – doktor habilitowany, profesor, Instytucie Historii Najnowszej Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie.

"Komu potrzebny jest dziś Giedroyc? O funkcjach i przemianach znaczenia idei politycznej "

Igor Kąkolewski – doktor habilitowany, profesor, dyrektor Berlińskiego Centrum Badań Historycznych Polskiej Akademii Nauk. „Niedokończony ukraiński zeszyt „Kultury”. Nowa odsłona projektu w 2026 roku”.  

Надія Гончаренко – старша наукова співробітниця відділу культурної спадщини та пам’яткоохоронної справи Інституту культурології НАМ України.

Єжі Ґедройц в культурній памʼяті сучасної України.

Любов Жванко – доктор історичних наук, професор Полтавського державного аграрного університету, Zasłużona dla Kultury Polskiej.  

Кореспонденція Єжи Ґедройця і Євгена Маланюка: приязнь і підтримка (1948-1963).

Юрій Шаповал – доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української Академії політичних наук, академік Академії наук вищої школи України, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса.

Єжи Ґедройц і Симон Петлюра.

Ольга Білобровець – доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Вплив демократичних ідей на українсько-польські міждержавні відносини: від польських демократів України до паризької «Культури».

Олександр Аврамчук – історик, Ph.D., дослідник інтелектуальної історії Центрально-Східної Європи, Варшавський університет.

Чи Україна мала історію до 1991 р.? Польсько-український діалог та народження українських студій під час Холодної війни. 

Вікторія Венгерська – доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Єжі Ґедройц між геополітикою та геоекономікою: чи справдилися прогнози «Культури»?

Панель 2. Україна на шляху до ЄС: історична пам’ять, безпека, ідентичність

(14.35-16.00)

Модератор: Вікторія Венгерська – доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Алла Киридон, доктор історичних наук, професор, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».

Колективна травма, пам’ять та ідентичність в континуумі російсько-української війни

Ольга Коляструк – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін, факультет історії і міжнародних відносин, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Долання радянської ідентичності в умовах російсько-української війни: теоретичні підходи і коммеморативні практики.

Сергій Троян – доктор історичних наук, професор, професор інституту соціології університету Жешува (Польща), Алла Киридон, доктор історичних наук, професор, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».

Фреймінг російсько-української війни в офіційному та публічному просторі Польщі.

Олена Мозговенко – аспірантка кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка, головний спеціаліст відділу культури та мистецтв Управління культури та туризму Житомирської обласної державної (військової) адміністрації.

Каменотеси з європейських країн в економічному розвитку Коростишівщини кінця XVIII – початку ХХ ст.

Матеуш Каміонка – доктор (PhD) суспільних наук з дисципліни політологія та адміністрування. Заклад Польсько-Українських Студій Факультет міжнародних та політичних досліджень Ягеллонський університет (Краків, Польща).

Андрій Потебня: між історією, пам’яттю та сучасними інтерпретаціями.

Заглада Віктор – кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та політології Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Роль ЄС у підтримці демократичних інститутів в Україні.

Сергій Дегтярьов – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету.

Роль Національного банку України в реалізації історичної політики.

Віктор Дроздов – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії та методики її навчання Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Громадська участь у процесах трансформації пам’яттєвого простору Буджака під час російсько-української війни.

Марина Панчук – аспірантка кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Інституційно-правові трансформації української науки під впливом євроінтеграційних процесів на сучасному етапі.

Марія Ігнатенко – доктор філософії (PhD) (з історії), незалежна дослідниця.

Європейська інтеграція в умовах війни: жіночий вимір.

Галина Стародубець – доктор історичних наук, професор, професор кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Антитоталітарні практики в країнах Євросоюзу і України: порівняльний аналіз.

Іван Ковальчук – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Міфологізація історії як інструмент пропаганди в умовах російсько-української війни.

Оксана Маркевич – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Європейське та українське законодавство про подолання тоталітарної спадщини та побудову громадянського суспільства.

Сергій Слободянюк – аспірант кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Геополітичний конструктивізм Юрія Липи: українська доктрина та її зіставлення з європейськими моделями.

Олена Пасічник – здобувачка факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Вшанування жертв «Великого терору» на Житомирщині: пам’ять, меморіалізація та цифрове картографування.

Панель 3. Політика пам’яті в країнах ЄС та Україні. Голокост як ключовий вимір культури пам’яті: єврейський досвід, насильство та практики вшанування

(16.15-18.15)

Модератор: Андрій Руккас – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Національного університету імені Тараса Шевченка.

Артем Харченко – кандидат історичних наук, доцент кафедри мистецької освіти та гуманітарних дисциплін в Харківському національному університеті мистецтв імені І. П. Котляревського.

Євреї-біженці в Харкові в період Першої світової війни: (не)видима межа смуги осілості.

Віталій Матвійчук – аспірант кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Антисемітизм більшовицьких військ на Волині в період української революції 1917-1921 рр.

Aндрій Руккас – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Національного університету імені Тараса Шевченка.

Вихід із «дому неволі»: репатріація литовських євреїв із радянської України у перші роки 1920-х рр.

Антон Сичевський – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Конструювання образу «панської Польщі» в радянському прикордонні: дискурсивні практики періодичних видань Волині-Житомирщини (перша половина 1920-х рр.).

Роман Михальчук – кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри історії та методики її навчання Рівненського державного гуманітарного університету. 

Потенціал усних джерел у дослідженні Голокосту на прикладі наукової інституції Яхад-Ін Унум (Франція, Париж) та Інституту візуальної історії та освіти фонду ШОА університету Південної Каліфорнії (США, Каліфорнія).

Роман Шляхтич – кандидат історичних наук, доцент Державного університеут економіки і технологій. VWI Fortunoff Research Fellow Vienna Wiesenthal Institute for Holocaust Studies.

Геноцид крізь призму людських відносин: нотатки до соціальної історії Голокосту в Україні .

Андрій Магалецький – доктор філософії (PhD) (з історії), вчитель історії ліцею № 21 м. Житомира.

Трансформація пам’яті про Голокост на Житомирщині: між радянською спадщиною та європейськими практиками вшанування.

3 липня 2026 р.

Панель № 4. Російсько-українська війна в європейських контекстах: міграція, пам’ять та практики документування досвіду

(9.00 –10.30)

Модератор: Сергій Стельникович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Monika Stankiewicz-Kopeć –  doktor habilitowany (historyk literatury a kultur), profesor, prorektor ds. studenckich i kształtowania, Uniwersytet «Ignatianum» w Krakowie,

«Szkoła ukraińska» w polskim romantyzmie oraz dziewiętnastowieczne pogranicze kultur jako lekcja dla współczesnego dialogu polsko-ukraińskiego w dobie kryzysu migracyjnegо.

Олена Дацюк – старший науковий співробітник національного музею історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс.

Поштові марки періоду Першої світової війни як джерело історичної пам’яті та репрезентації воєнних подій.

Krzysztof Duda – doktor nauk humanistycznych, prodziekan do sp. studenckich Uniwersytet «Ignatianum» w Krakowie. 

Stanisław Vincenz – piewca Huculszczyzny i emigrant.

Богдан Кицак – кандидат історичних наук, народний депутат України ІХ скликання.

Нацистська система примусової трудової міграції населення України в роки Другої світової війни.

Володимир Гінда – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України.

Сексуалізоване насилля: німецько-радянська та сучасна російсько-українська війна.

Сергій Стельникович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Україна в європейських міграційних процесах: історичний досвід та сучасні виклики.

Ольга Рудницька – кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Адаптація міграційного законодавства України до європейських стандартів: реалії та перспективи.

Анна Славко – кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного, європейського права та порівняльного правознавства СумДУ; Кіріл Борисенко – аспірант ННІ права СумДУ.

Колаборація крізь призму політики пам’яті: європейські та українські контексти.

Лілія Циганенко – доктор історичних наук, професор, вільний дослідник, Німеччина.

Відновлення історичної суб’єктності в умовах війни: усна історія як інструмент європейської інтеграції України.

Наталія Петрова – кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та всесвітньої історії, заступник декана факультету історії та філософії з наукової роботи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

Методологія усної історії в умовах війни: польові практики, етика та безпека дослідника.

Марина Хададова – старший викладач кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Музеєзація війни: український досвід збереження пам’яті.

Ольга Каковкіна – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Відображення подій «Празької весни» 1968 р. у документах Державного архіву Дніпропетровської області.

Анатолій Гончаренко – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії Навчально-наукового інституту права  Сумського державного університету.

Міграційна політика Великої Британії на початку ХХІ ст.

Любов Завадська – здобувачка факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Формування іміджу України середовищем української інтелігенції в Європі.

Людмила Гуцало – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри всесвітньої історії історичних наук Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Соціокультурна інтеграція українців у європейському просторі.

Юлія Магась-Демидас – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Захист прав біженців у Європі в контексті сучасних міграційних процесів.

Оксана Салата – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історичної та громадянської освіти  Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, 

Культурна адаптація та інтеграція української молоді в чеське суспільство

Ігор Власюк – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Українські біженці в Чехії у 2022–2026 рр.: становище та перспективи перебування.

Панель № 5. «Панель молодих дослідників: студентські та аспірантські студії»

(9.00 –10.30) https://us05web.zoom.us/j/81865491671?pwd=a0FMeW5nWTRuVmtPeVBMSXY0Q2xWZz09

Модератор: Іван Ковальчук – кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

Тарас Ковальчук – аспірант кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка

Декомунізація публічного простору України як чинник трансформації історичної пам’яті.

Павло Щербанюк – аспірант кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Історична пам’ять про війни ХХ ст. як фактор протиріч на шляху європейської інтеграції України.

Микола Чіх – здобувач факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Роль України в європейській безпековій політиці.

Віктор Наконечний – здобувач факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Європейська ідентичність українців: історичний шлях інтеграції.

Марина Руденко – здобувачка факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Повсякденне життя євреїв Бердичева у другій половині ХХ століття (за матеріалами усної історії).

Олександр Литвиненко – здобувач факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Викладання історії Голокосту у закладах освіти України.

Олена Хропонюк – здобувачка факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Повномасштабна російська агресія в Україні в контексті наративів зовнішньої політики СРСР.

Дарина Бродецька – здобувачка факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Політика історичної пам'яті в українсько-польських відносинах: сучасний стан та перспективи.

Олександр Титюк – здобувач факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Пам’ять і постпам’ять про нацистську окупацію на основі джерел особового походження (мемуарів і свідчень).

Анна Пузовикова – здобувачка факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Остарбайтери з України : досвід примусової праці в третьому рейху на прикладі родини Грибан з села Пулини на Житомирщини.

Артем Сорокін – аспірант ННІ права СумДУ.

Інформаційна співпраця з державою-агресоркою як форма колабораційної діяльності: проблеми кваліфікації та доказування.

Артем Слобожан – здобувач факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Військово-технічна співпраця України та ЄС.

10.30–10.45 – перерва на каву

10.45–12.45 – Круглий стіл «Європейська інтеграція в академічному вимірі: українські дослідження, міжнародні проєкти та презентація результатів роботи кафедри»: Презентація навчального посібника (Авторський колектив: Білобровець Ольга, Венгерська Вікторія, Ковальчук Іван, Максимов Олександр, Стельникович Сергій): «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики. Навчальний посібник. European Integration and Ukraine: Historical Memory and Migration Challenges. Textbook».

Презентація тематичного випуску журналу «Інтермарум: історія, політика, культура».

Презентація студентського проєкту «Очима тих, кому болить», автори: Михайленко Марина, Плаксюк Анна, Рудницький Артем, Ігнатенко Микола, здобувачі факультету історії, права та публічного управління Житомирського державного університету імені Івана Франка.

13.00–13.45 – перерва.

14.00–16.00 – Семінар-практикум «Історична пам’ять у полікультурному просторі міста: між локальним і європейським (кейс Житомира)».

16.10–17.00 – підведення підсумків конференції.

Завершено перший (очний) етап курсів підвищення кваліфікації в межах Модуля Жана Моне Erasmus+ (30.01.2026 р.)

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка завершився перший очний етап курсів підвищення кваліфікації на тему: «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять і міграційні виклики у викладанні історії та громадянської освіти», що реалізуються в межах проєкту програми Erasmus+ (Модуль Жана Моне). Протягом тижня вчителі ліцеїв і коледжів Житомира та області, а також аспіранти університету працювали з сучасними підходами до викладання європейської тематики, історичної пам’яті, міграційних процесів і медіаграмотності. Навчання поєднувало лекції-тренінги, воркшопи, симуляції дебатів, аналіз навчальних кейсів та практичні заняття.

Особливу увагу приділили роботі зі складними й чутливими темами, формуванню громадянських компетентностей, створенню безпечного освітнього простору та застосуванню інноваційних педагогічних інструментів — зокрема STEAM-технологій, усної історії та цифрової гуманітаристики.

Підсумком очного етапу став тренінговий день, під час якого учасники в групах проєктували власні навчальні модулі, кейси, дебати та міжпредметні завдання з європейської тематики, презентуючи практичні рішення для шкільної та позашкільної освіти.

Робота над проєктом триває — попереду наступний online-етап курсів, завершення навчального посібника для викладння дисциплін за темою проєкту, підготовка та проведення міжнародної конференції.

Стартували курси підвищення кваліфікації для вчителів історії та громадянської освіти (27.01.2026 р.)

У Житомирському державному університеті імені Івана Франка розпочали роботу курси підвищення кваліфікації для вчителів історії та громадянської освіти (в межах реалізації проєкту Ерамус + Модуль Жана Моне )на тему: «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять і міграційні виклики у викладанні історії та громадянської освіти».

Програма курсів поєднує теоретичні підходи та практичні модулі й передбачає активну роботу учасників у форматі воркшопів, симуляцій дебатів, аналізу навчальних кейсів і роботи з освітніми дилемами.

З привітальним словом до слухачів звернулися проректор з наукової роботи, професор Вікторія Жуковська, а також декан факультету історії, права та публічного управління Олександр Жуковський, наголосивши на актуальності європейської тематики, важливості громадянської освіти та ролі вчителя в умовах сучасних викликів.

Перший день роботи курсів був присвячений розвитку командних навичок через створення креативних моделей; аналізу навчальних кейсів з історії та громадянської освіти; діагностиці досвіду, очікувань і викликів у викладанні європейської тематики в шкільному курсі (модераторка — професор Вікторія Венгерська, за активної участі членів команди проєкту: професора Сергія Стельниковича, доцентів Олександра Максимова, Івана Ковальчука, Антона Сичевського).

Окремою подією дня стала лекція-тренінг «ЄС як політичний проєкт і простір громадянської участі: як пояснювати складне просто», яку провела професор Ольга Білобровець. Учасники працювали з моделями дискусій, навчальними дилемами та інструментами залучення учнів до обговорення складних суспільно-політичних тем.

Попереду насичена програма, практичні заняття, обмін досвідом і спільний пошук ефективних підходів до викладання історії та громадянської освіти в європейському контексті.

Літня школа у межах реалізації проєкту Еразмус + модуль Жана Моне

Протягом тижня, з 30 червня по 4 липня на факультеті історії, права та публічного управління тривала робота літньої школи «Європейська політики пам’яті в українському та регіональному контексті» у межах реалізації проєкту Еразмус+ модуль Жана Моне. Учасники школи мали можливість прослухати лекції та попрацювати у групах на воркшопах Олександри Козорог – національної тренерки з методики викладання історії та суспільних дисциплін Європейської Асоціації викладачів історії EUROCLIO, експертки з освіти у галузі прав людини, Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, експертка з розроблення та оцінки освітніх програм, створення недискримінаційного освітнього контенту; Вікторії Вдовиченко – співдиректорки програми «Майбутнє України», Центр геополітики Кембриджського університету; Андрія Руккаса – к.і.н., доцента Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Вікторії Венгерської – керівниці проєкту, завідувачки кафедри історії України; Ольги Білобровець - професорки кафедри історії України та Сергія Стельниковича – професора кафедри історії України. Учасники школи познайомились із досвідом та практиками EuroClio (Європейська асоціація педагогів історії) у викладанні історії та формуванні політики пам’яті, а також інноваційними стратегіями викладання історії для формування політики пам’яті (в українському та європейському контексті). Новим аспектом стало знайомство із політикою пам’яті Італії та діяльності українських амбасадорів у справі просування в Європі знання про Україну, її культуру та роль у сучасних зовнішньополітичних процесах. Важливою складовою школи стало знайомство із травматичними та не лише місцями пам’яті Житомира, його околиць, відвідування Києва та пропрацювання складних тем Голокосту під час воркшопу на території Бабиного Яру та музею Другої світової війни.

Робота в групах над міні проєктами з тематики школи, як і засвоєння методик й інструментів організації навчальних занять у школі та університеті, у сфері неформальної освіти, стануть у нагоді у подальшій практичній діяльності учасників школи. Серед питань, відповіді на які спільно шукали учасники школи: що таке індивідуальна та колективна/суспільна пам’ять? Чому історія інструменталізується політиками? Чи можуть місцеві громади впливати на зміни у системі пам’ятання та вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів та геноцидів? Як працювати зі шкільними групами та використовувати меморіальні об’єкти у освітніх практиках? Чому для вивчення/знайомством із травматичними темами важливою є емоційна складова та яка роль мистецтва у цьому процесі?

Під час роботи школи всі учасники здобули новий досвід, познайомились із практиками викладання. Всі учасники отримали сертифікати. Робота школи проходила у творчій та дружній атмосфері, яка сприяла інтелектуальному взаємообміну. Школа стала важливим підсумковим етапом реалізації проєкту та засвідчила успішність його реалізації.

Вебінар «Мілітарний урбанізм» в європейській та українській містобудівній традиції: археологічні та архівні дослідження, історична пам’ять та сучасний стан», в межах проєкту Еразмус+ Жан Моне (2 травня 2025 р. онлайн/офлайн)

У межах реалізації проєкту Еразмус+ Модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики», 2 травня 2025 р.  у Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбувся вебінар «Мілітарний урбанізм» в європейській та українській містобудівній традиції: археологічні та архівні дослідження, історична пам’ять та сучасний стан» до 400-річчя першої згадки про Батурин. Вебінар відбувався у змішаній формі. Захід організований командою проєкту, співробітниками Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» (Батурин), за участі викладачів і студентів, та підтримки ректорату Житомирського державного університету ім. Івана Франка.

За результатами роботи вебінару сертифікати отримали 21 учасник.

Модерувала захід керівник проєкту Вікторія ВЕНГЕРСЬКА, проєктну команду із доповідями, присвяченими історичним аспектам фортифікаційного та урбаністичного мистецтва представляли професор Ольга БІЛОБРОВЕЦЬ, доценти Олександр ЖУКОВСЬКИЙ та Іван КОВАЛЬЧУК. Презентації археологічних, архівних досліджень та сучасної концепції музею запропонували співробітники Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Юрій СИТИЙ, Наталія ПІЛЬТЯЙ, Максим НЕСКУБА, представники наукових осередків та університетів Полтави, Луцька, Ніжина: Юрій ПУГОЛОВОК– к.і.н., заступник голови правління Спілки археологів України, Максим ПОТАПЕНКО – к.і.н., доцент, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Сергій ПАНИШКО – к.і.н., доцент, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

Учасники заходу презентували та обговорили особливості формування міст як Лівобережжя, так і Правобережжя України, їх статус та специфіку місто- та фортифікаційного будівництва, роль археологічних і архівних досліджень у відновленні пам’ятників та пам’яті про історію і значення українських міст у загальноєвропейських політичних процесах середньовіччя та раннього модерного часу. Ключовими моментами під час обговорення кожної теми був наголос на тому, що Україна завжди тісно пов’язувались із європейськими культурно-історичними явищами. Урбанізаційні та фортифікаційні фокуси досліджень є додатковим підтвердженням цієї точки зору.

Триває реалізація проєкту Еразмус + Модуль Жана Моне на факультеті історії, права та державного управління

В межах реалізації проєкту Еразмус + Модуль Жана Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики», протягом тижня, з 24 по 28 березня тривала робота курсів підвищення кваліфікації для вчителів ліцеїв Житомира та області, здобувачів третього рівня освіти на тему: «Європейські студії в контексті нових підходів до викладання історії та громадянської освіти в НУШ». У перший день роботи проєктна команда, у складі викладачів кафедри історії України, презентували основні напрямки реалізації проєкту, окреслили тематику та формат проведення курсів, ознайомились із очікуваннями учасників. Відкрила роботу курсів лекція доктора Тобіаса Волса, який є науковим співробітником Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана та дослідником євреїв Житомира періоду Другої світової та повоєнного періоду «Житомирські євреї та німецько-радянська війна».

Слухачі мали можливість прослухати та обговорити лекції на таку проблематику:

«Концентричний підхід до навчання історії: нові перспективи. Проблеми сучасної історичної освіти» (Максимов О.). Доповідач наголосив на проблемах сучасної історичної освіти, особливостях концентричного підходу та запропонував приклади застосування в Новій українській школі. У лекції наголошувалось на перевагах та недоліках підходу, ефективній реалізації в умовах освітніх реформ та європейському досвіді концентричного навчання. Венгерська В. виступила з темою «Проблеми історичної політики та історичної пам’яті в інтегрованих курсах з історії», Ковальчук І. «Міфологізація історії як інструмент ворожої пропаганди в умовах російсько-української війни». Висвітлено історичний розріз формування російських історичних міфів і їхній вплив на ставлення російської держави до української нації та української державності. У висновку зазначено, що сучасна російська держава використовує історичні міфи для обґрунтування свого зазіхання на Українську державу, стверджуючи, що росіяни та українці це один народ.

Жуковський О. «Особливості викладання історії в НУШ крізь призму взаємодії людини і пророди», Білобровець О. «Європейська ідентичність та європейські цінності в контексті модельних програм НУШ». Представлено формування європейської ідентичності мешканців країн Європейського Союзу на основі демократичних процесів та цінностей. Вказано, що інтеграція України в простір ЄС вимагає адаптації українського законодавства до європейського правового поля та утвердження європейських цінностей. Використання даної теми є доцільним в інтегрованому курсі історії та громадянської освіти для 9 класу, тематично присвяченому людині, суспільству та владі в минулому й сучасності. Сичевський А. виступив з темою «Російсько-українська війна 2014–2025 рр.: причини, перебіг, соціально-економічні трансформації» – лектор розглянув ідеологічні концепти російського державно-політичного неоімперського дискурсу, зовнішньої агресії, "експорту хаосу", війни "російської цивілізації" з "колективним Заходом". Висвітлено перебіг російсько-української війни 2014–2025 рр. та деталізовано її наслідки, що констатують докорінні зміни в соціальній сфері та економіці. Стельникович С. «Міграційні процеси в Європі в умовах російсько-української війни».

Ключовими моментами, під час обговорення кожної теми, стали виклики, які постали перед вчителями та викладачами історії та громадянської освіти в контексті модернізації освіти, переосмислення підходів до викладання та результатів навчання. Обговорення контроверсійних питань як історії, європейських студій, їх включення та представлення у шкільній освіті, особливостей їх викладання, нові ідеї, підходи, методики спонукали до роздумів, та, сподіваємося, стали стимулом для подальшого професійного розвитку. На тиждень одна із аудиторій нашого університету перетворилась на важливий теоретико-практичний майданчик. На ньому, у дружній та фаховій атмосфері обговорювались й моделювались підходи, спрямовані на вдосконалення гуманітарної освіти та зміцненню співпраці між шкільними вчителями та університетськими викладачами.

Це була перша сесія, що проходила в off-line форматі. На наступному тижні курси продовжать роботу вже в on-line форматі. 

Круглий стіл до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру, в межах проєкту Еразмус+ Жан Моне (27.09.2024 р., м. Житомир)

27 вересня 2024 р. у Житомирському державному університеті ім. Івана Франка команда проєкту «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» провела круглий стіл до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру. Захід організований командою проєкту, за участі представників Житомирської обласної військової адміністрації (в особі директора та співробітників Державного архіву Житомирської області), представників ЗМІ, викладачів та студентів, вчителів і учнів житомирських ліцеїв, та за підтримки ректорату Житомирського державного університету ім. Івана Франка.

До заходу долучилися 30 учасників. Розпочав роботу круглого столу декан історичного факультету Олександр ЖУКОВСЬКИЙ. З доповідями та презентаціями виступили: члени команди проєкту: Вікторія ВЕНГЕРСЬКА (керівник проєкту), професори Ольга БІЛОБРОВЕЦЬ та Сергій СТЕЛЬНИКОВИЧ, доценти Антон СИЧЕВСЬКИЙ, Олександр МАКСИМОВ, Іван КОВАЛЬЧУК; Ігор СЛОБОЖАН, директор Державного архіву Житомирської області; Олександра ГОРПИНИЧ, спеціаліст відділу аналітичної роботи та науково-довідкового апарату Державного архіву Житомирської області, Андрій МАГАЛЕЦЬКИЙ, вчитель ліцею №21, Анатолій ГРИБАН вчитель Салезіянського приватного ліцею «Всесвіт»; Олександра АНДРУЩЕНКО, учениця ліцею № 21, здобувачі освіти магістерського рівня, аспіранти кафедри (програма додається).

Спікери зосередили увагу на таких актуальних питаннях як: важливість збереження пам’яті про жертви одного з найбільших геноцидів, здійсненних нацистами, запровадження до навчальних дисциплін (і шкільного і університетського рівнів) сюжетів, присвячених Голокосту, формування як у учнівської, так і студентської молоді культури участі, в сенсі вшанування та збереження пам’яті про складні сторінки історії та формування розуміння небезпек, пов’язаних із функціонуванням недемократичних політичних режимів, формування культури толерантності в умовах полікультурного суспільства. 

Erasmus+ Office in Ukraine. 27.09.2024. URL: https://erasmusplus.org.ua/project-news/kruglyj-stil-do-dnya-pamyati-zhertv-babynogo-yaru-v-mezhah-proyektu-erazmus-zhan-mone-27-09-2024-r-m-zhytomyr/

Круглий стіл до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру (27.09.2024 р.)

У межах реалізації міжнародного проєкту Еразмус + модуль Жан Моне «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» відбувся круглий стіл до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру. Захід зібрав представників Державного архіву Житомирської області, молодих та досвідчених вчених, дослідників у сфері історичної пам’яті та історичної політики, Голокосту та іудаїки, вчителів, здобувачів освіти, учнів шкіл та представників державного університету «Житомирська політехніка» та ЗМІ.

Учасники круглого столу запропонували змістовні доповіді, присвячені різним аспектам геноцидних практик та різних політик пам’яті, що відображали зміст чинних політичних режимів. Презентовані директором державного архіву І.Слобожаном та співробітницею архіву О.Горпинич матеріали продемонстрували особливості реалізації пропагандистських радянських практик, навіть на рівні оформлення офіційних документів, присвячених максимально травматичним темам.

Знання про Голокост та Бабин Яр, як і його втілення в Україні, сприятимуть захисту демократичних цінностей та демократії, прихильність до яких незмінно демонструють українці.

Круглий стіл «Євроінтеграція України: виклики та перспективи» (24. 04. 2024 p.)

24 квітня 2024 р. у конференц-залі Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Євроінтеграція України: виклики та перспективи» (Зустріч з представниками органів державної влади Житомира та області, а також представниками громадського сектору, які реалізують різні напрямки європейської інтеграційної політики). Захід зібрав представників органів державної влади Житомира та області, громадського сектору, які реалізують різні напрямки європейської інтеграційної політики, здобувачів освіти всіх рівнів, школярів житомирських ліцеїв.

Круглий стіл проходив у межах реалізації проєкту «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» за програмою Еразмус+ Модуль Жана Моне. Представники Житомирської обласної військової адміністрації (Павло Куц, Світлана Ярмолицька, Світлана Близнюк, Ігор Слобожан, А. Бондарчук), обласної ради, зокрема депутатського корпусу (Тетяна Парфентієва, Людмила Кицак), Житомирської міської ради (Ілона Колодій, Олена Левченко), громадського сектору (Оксана Давиденко, Валентина Юсупова), викладачі кафедри історії України (Вікторія Венгерська, Ольга Білобровець), засновник та керівник першого на Житомирщині Центру з європейської та євроатлантичної інтеграції України (2008–2019) Микола Кордон, вчителі Житомирських ліцеїв (Андрій Магалецький, Марія Рудак) поділилися досвідом та думками щодо реалізації європейських програм, спрямованих як на розвиток освіти, в цілому культурної сфери, так і проєктів у галузі відновлення й зростання економіки України.

Важливим завданням реалізації проєкту «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» є поглиблення знань про впровадження європейських цінностей, захист прав людини, необхідність міжкультурного діалогу. Обмін між науковцями та представниками влади й громадського сектору, поширення такої інформації, як і додаткових знань про ЄС, є важливою складовою співпраці та спільного розвитку громад міста і області.

Круглий стіл до Дня Європи (9.05.2024 р.)

9 травня у День Європи в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбувся круглий стіл, приурочений цій події.

Захід відбувався у межах реалізації проєкту «Європейська інтеграція та Україна: історична пам’ять та міграційні виклики» програми Еразмус+ Модуль Жана Моне. До участі у круглому столі були запрошені представники державних та громадських інституцій, вчителі, викладачі університету, здобувачі освіти різних рівнів.

Учасники запропонували доповіді, присвячені різним напрямкам євроінтеграційної діяльності, представленню результатів наукових напрацювань у межах реалізації проєкту, діяльності громадських структур та організацій, спрямованих на поширення та закріплення демократичних практик. Розпочали засідання круглого столу проректор з наукової та міжнародної роботи Тетяна Боцян та декан історичного факультету Олександр Жуковський.

Свої доповіді запропонували: проєктний менеджер Анастасія Філенко, викладачі кафедри історії України: Вікторія Венгерська, Антон Сичевський, Сергій Стельникович, Олександр Максимов; професор Микола Козловець, директор Державного архіву Житомирської області Ігор Слобожан, співробітник архіву Олександра Горпинич, представники громадського сектору (Владислав Барановський), вчитель Салезіанського приватного ліцею Анатолій Грибан, аспіранти кафедри історії України. Доповіді викликали зацікавленість та активне обговорення учасників.

Наприкінці заходу було проведено вікторину на знання інформації про ЄС та європейську інтеграцію України серед студентської молоді та громадськості Житомира.